Дифракція світла

Дифракція - явище, що виникає при поширенні хвиль (наприклад, світлових і звукових хвиль). Суть цього явища полягає в тому, що хвиля здатна оминати перешкоди.

Це зумовлює те, що хвильовий рух спостерігається в області за перешкодою, куди хвиля не може потрапити прямо. Явище пояснюється інтерференцією хвиль на краях непрозорих об'єктів або неоднорідностях між різними середовищами на шляху поширення хвилі. Прикладом може бути виникнення кольорових світлових смуг в області тіні від краю непрозорого екрана . Дифракція добре проявляється тоді, коли розмір перешкоди на шляху хвилі порівняний з її довжиною або менший.

Спостерігати дифракцію світла ми можемо у такому оптичному явищі, як вінця.

Оптичне явище, у вигляді райдужних, світлих туманних кілець навколо диска Сонця, Місяця або інших яскравих об'єктів. З'являються при проходженні перед світилом напівпрозорих хмар (найчастіше високо-купчастих) або туману і відрізняються від гало меншим радіусом кілець (не більше 5).

Вінці пояснюються дифракційним розсіюванням променів світла на водяних краплях, що утворюють хмару або туман. За видимим кутовим радіусом окремих кілець та темних проміжків, які їх розділяють, можна визначати діаметр крапель у хмарах і розрізняти хмари, що складаються з водяних і крижаних частинок.

Радіуси кілець залежать від довжини хвилі світла, тому зовнішній край кільця має червонуватий колір, а внутрішній - синюватий.

За наявності в атмосфері крапель всіляких розмірів кільця вінців, накладаючись один на одного, утворюють спільне біле сяйво, ореол, навколо диска світила.